Пасивний і активний вакуумний кріплення протеза: у чому різниця?

Більшість користувачів протезів застосовують гільзу з одностороннім клапаном, що створює пасивний вакуум. Чим чутливіший клапан, тим більше розрідження і впевненіша хода, хоча багато клапанів на ринку дають лише -6...-8 InHg. У випробуваннях з покращеним клапаном у клініці Le Hoan розрідження під час ходьби досягало -12 InHg. Недолік пасивних систем - неможливість контролювати герметичність гільзи: під час швидкої ходьби чи бігу виникає ефект поршня (pistoning), що спричиняє втому й дискомфорт.

Активні вакуумні системи використовують електронний насос, що дозволяє користувачу самостійно обирати й підтримувати потрібний рівень розрідження - до -16 InHg під час бігу, при цьому куксa залишається стабільною.

Дослідження Board зі співавторами (Archives of Physical Medicine and Rehabilitation) показало, що вакуумне кріплення пов'язане з кращою стабільністю об'єму кукси і меншим ефектом поршня порівняно з традиційним кріпленням на замку. Власне дослідження Ле Нгок Хоана, опубліковане в JPO (2021), також підтвердило переваги вакуумної гільзи для бігунів з ампутацією. Незалежно від обраної системи, ключовим фактором залишається точна конструкція гільзи під конкретну людину.